Редакция - [email protected]


http://dinosaurtheory.com/student.jpg
http://dinosaurtheory.com/student.jpg

Здавалося б, яке полегшення...Немає заклопотаних батьків, що бігають у розшуках, кому б дати хабара, не потрібно додатково ходити до репетиторів та на підготовчі курси, щоб збільшити впевненість у своїх силах, та що там казати! Навіть підручник не потрібно відкривати перед тим, як іти до вищого навчального закладу щоб віддати документи до вступу!

Ніякого клопоту! Чи не так?

Зовнішнє незалежне тестування здавали на добровільних основах.Тобто, учні самі вирішували, чи бажають вони продовжувати навчання у вищих закладах. На вибір до здачі було представлено одинадцять предметів за п’ятьма розділами (точні предмети, природничі предмети,мова та література,економіка та право,історія) на будь-який смак.Чи то обирай ті предмети, які потребуються для вступу в обраний заклад, чи здавай абсолютно усі тести, адже для зручності екзамени відбувались у різні дні, тож у майбутніх студентів була така змога.

До того ж тестування було дійсно незалежним! Що б там не казали,а вплинути на результати було майже не можливо: здавались тести педагогам, випадково визначеним за добу до сдачі, а номер аудиторії,до якої саме вони зайдуть, визначався безпосередньо на місці жеребкуванням, до того ж це міг бути вчитель з будь-якої школи данного району.Спробуй вгадати! Крім того були присутні спостерігачі, як на виборах. Усі проходили інформування та ознайомлення з покаранням за різні види порушення. Вхід до аудиторії відбувався за наявності паспорту, що посвідчував особу учня. Для педагогів та спостерігачів наявність паспорту також була обов’язкова, а потрапити до кабінету,де проходило тестування, вони могли лише маючи відповідне посвідчення. Біля шкіл чергували міліція та медпрацівники. На парті дозволялась наявність чорної ручки та самого тесту. Телефони, калькулятори та інші сторонні предмети — під забороною. За порушення при сдачі — виключення з аудиторії. Тож надія лише на себе та власні знання. Адже це були не просто тести,де передбачалось тільки проставляння галочок. Були й творчі завдання у яких на вдачу не покладешся.

Заявки на участь у тестуванні приймались у січні, а для тих, хто за якихось причин не здав вчасно документи, чи просто потребував переписати екзамен, передбачалась перездача.

І ніби то все чудово, та ,нажаль, кожна система має свої похибки!

Чула спілкування у маршрутці : "А моя Марина тести не здаватиме. Навіщо воно їй? Тільки зайвий клопіт та нерви.Оце вигадали." От я собі й думаю, а що буде з тією Мариною далі? Піде вона до якогось училища, а потім захоче таки кудись поступати... Чи просто після випускного балу вирішить, що помилялась і її мрія — це бути студенткою вищого навчального закладу? Я згадую себе в одинадцятому класі! Ох, якби мені тільки сказали, що можна не здавати жодних екзаменів... То ще добре, якщо батьки підійдуть до цього питання серйозно і змусять дитину піти на тестування, а якщо ні? Та це не просто недобір студентів буде,це ж може призвести до суттєвого падіння рівня освіти!

А що робити тим, хто в свій час не продовжив навчання одразу після школи? Адже без сертифікату про проходження зовнішнього незалежного тестування вступ до будь-якого ВНЗ України в 2008 році буде неможливим. Нажаль, інформування населення в нашій краіні ще не досягло такого рівня, коли можна проводити такі кардинальні зміни. Хтось не почув,хтось не повірив.

І не зрозуміло, що робити тим, хто хоче отримати другу освіту...

Диплом міжнародного взірця — це добре, та чи не постраждає від цього рівень освіти? Сьогодні зменшилась кількість майбутніх студентів, завтра — кількість спеціалістів... Що ж це за система? Чи робоча сила нам потрібна більше за розум? Ми вже бачим наслідки того, що ввели дванадцятирічне навчання в школах: в деяких з них діти ходили без потрібних підручників до грудня. Бо программа, за якою викладають — складена, а новими підручниками у потрібній кількості забезпечити усі школи не змогли. І як тут не згадувати Радянський Союз? Адже система навчання тих часів вважалась чи не найкращою в світі.

В кожного своє бачення майбутньго і своє уявлення що до змін у політиці країни стосовно економіки, зовнішніх відносин, освіти. Та хіба ,приймаючи нові постанови, потрібно обов’язково озиратись на Європу? Чи не краще сподіватись на свої сили і можливості? Адже там, де не допомагає сила, беруть розумом та хитрістю. А вища освіта — це, принаймі, свідчення культури людини...



Сайт продается

Цена: 560$

Обращатся : [email protected]

Поиск