Редакция - [email protected]


До Кіровограда наближається черговий день міста. Кажуть що ювілейний… Журналісти здивовано запитують: «Що святкуємо і чому у вересні?». Від не зовсім відповідальної влади відповіді немає!

Всім кіровоградцям за командою «невидимого і невідомого дяді» розповідають про ювілей з числом 255. Але дата сумнівна. Указ цариці був у 1752 році, закладка фортеці у 1754, юридично місто утворили у 1777 році. Адо того, як пишуть історики та краєзнавці існували вже Кущівка, Інгульське(Лелеківка), Завадівка, Криничувата Балка (нині Велика), та інші населені пукти з яких і утворили місто 232 роки тому. Писав про це у своєму щоденнику і академік Йоган-Антон Гільденштедт, що у 1773-1774 роках побував на території Новоросійської губернії. Влітку 1774 року він відвідав Єлисаветинську провінцію, залишивши унікальні за змістом спостереження про поселення, природні та економічні умови краю. Записи академіка є найпершим і повним історичним джерелом, яке дає змогу найбільш точно відтворити початковий період розвитку майбутнього міста. Але там ні слова про Єлисаветград, якому за літочисленням сучасних горе-істориків повинно бути … 20 років. Невже академік не помітив ціле місто? Помітив би, як би воно існувало. А була тоді лише фортеця та низка розрізнених поселень навколо, про що він і засвідчив. То чому відлік ведеться від закладки фортеці, а не він дати виникнення інших складових майбутнього міста. Відлік зі стелі? Здається, що ні. Саме у далекому 1754 році започаткована колонізація (окупація) краю Російською імперією.

Святкування подібних ювілеїв в незалежній Україні за сценарієм викривленої у Москві «української історії» не личить владі, що презентує себе перед нами українською. Про штучність свята та не ту «історію» не першій рік пишуть журналісти, історики, краєзнавці: Рибченков, Матівос, Авдєєв, Шевченко, Багацький та інші. Але зовсім інші хибні версії знову і знову лунають на радіо, телебаченні, інтернеті при повній мовчанці місцевої «української влади». Так і хочеться запитати: «Кому прислуговуєте, панове?»

Почуття громадянина незалежної держави Україна в такій ситуації перебувають не у святковому стані. А тих хто сіріший та необізнані ший раз на рік годують кашею, пригощали раніше навіть «шаровою горілкою» з принизливим проходження через довгу чергу всіх бажаючих, привозять зірок естради.

Що святкуємо, панове? І ніякої відповіді ніхто не дає. Настрою після невеселих роздумів не додається тим хто ще здатен думати. Думки про не шкурне, про витоки коріння та скривджену історичну правду рояться в голові багатьох. Набридає жити на своїй землі з чужою «правдою» та вигаданими для переказу серед хохлів міфів. Всюди лунають закиди про переписування історії, але історична брехня насправді з історією немає нічого спільного. Але чомусь саме та брехня перебуває у службовому користуванні кіровоградських чиновників. Сказати, що дуже прикро, значить не сказати майже нічого.

Але фактично, зваживши на здоровий глузд, треба сміливо сказати правду: "Святкується чергова річниця московської окупації краю!" Про це говорить і поява російських гусарів, а іноді і самої цариці на театралізованих дійствах. Хтось стверджує, що з пісні слів не викинеш... А для чого співати чужих пісень?



Сайт продается

Цена: 560$

Обращатся : [email protected]

Поиск